Неналежні умови проживання дітей — коли батьків можуть покарати

Кожна дитина має право на гідне життя, що включає належні санітарно-гігієнічні та побутові умови, які не шкодять її фізичному та розумовому розвитку. Держава покладає обов'язок забезпечувати ці умови насамперед на батьків або осіб, які їх замінюють. 

Фундаментальне право дитини на безпечні та гідні умови життя гарантується Конституцією України та Законом України "Про охорону дитинства" (зокрема, стаття 18). Держава розглядає ці вимоги як базові, а їх порушення — як підставу для юридичної відповідальності.

На яку суму можуть оштрафувати батьків

Найпоширенішою реакцією держави на погані умови проживання дітей є адміністративна відповідальність. Частина 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) встановлює, що батьки мають обов’язок забезпечити дитині належні умови для життя, навчання та виховання. Якщо цього не відбувається, правоохоронні органи або служби у справах дітей складають протокол, після чого рішення ухвалює суд.

"Розмір штрафу за перше порушення становить від 850 до 1 700 грн. Покарання може бути як у вигляді штрафу, так і попередження. Повторне ухилення від батьківських обов’язків протягом року тягне за собою значно суворіші санкції — від 1 700 до 5 100 грн", — наголошують у Департаменті правового забезпечення Дніпровської міської ради.

Адміністративна відповідальність застосовується у випадках, коли фіксуються такі ознаки:

• антисанітарія, сморід, бруд у приміщенні;
• відсутність харчування або несвіжа їжа;
• недогляд за збереженням здоров’я дитини;
• небезпечні умови (оголені дроти, пожежна небезпека).

Злісне невиконання батьківських обов'язків

Коли недбалість стає не разовою, а систематичною, і водночас створює реальну загрозу життю чи здоров'ю дитини, діє вже стаття 166 Кримінального кодексу України. Вона передбачає кримінальну відповідальність за злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною.

До "злісних" дій належать:

• тривале і свідоме ігнорування потреб дитини;
• відмова реагувати на попередження соціальних служб;
• ситуації, коли неналежні умови становлять небезпеку.

Покарання за ці дії значно серйозніше — обмеження волі від двох до п’яти років або позбавлення волі на аналогічний строк

Кримінальна відповідальність — це крайній захід, який застосовується лише тоді, коли батьки стабільно нехтують своїми обов’язками, що призводить до реальної загрози для життя чи розвитку дитини.

Позбавлення батьківських прав

Якщо ситуація набуває більш глибокого характеру і свідчить про повне або тривале ухилення від виховання, можливе застосування статті 164 Сімейного кодексу України — позбавлення батьківських прав. 

Підставою може бути:

• відсутність належного догляду та гігієни;
• істотний дефіцит харчування, одягу, ліків;
• відмова забезпечити мінімальний побут;
• недогляд за навчанням та розвитком;
• повна байдужість до потреб дитини.

Рішення ухвалюється виключно судом за участі органів опіки та піклування, які збирають докази, проводять обстеження житла та фіксують реальний стан умов проживання.

Як повідомлялось, батьки іноді не мають можливості або бажання належно опікуватися своєю дитиною через особисті чи матеріальні обставини, і тоді турботу про онуків часто беруть на себе бабуся та дідусь. Важливим є питання, чи існує законний механізм, який дозволяє юридично закріпити право дитини на проживання саме з ними.

Також ми розповідали, що оскільки багато сімей з дітьми восени планують виїзд за кордон для відпочинку та відновлення сил, варто заздалегідь подбати про необхідні документи. Хоча на час дії воєнного стану в Україні процедуру виїзду неповнолітніх було спрощено, ретельна підготовка допоможе уникнути можливих проблем на кордоні.