Українцям пояснили, чи перевірятимуть всі угоди з нерухомістю у 2026 році

Останнім часом навколо фінмоніторингу угод із нерухомістю з’явилося багато суперечливої інформації. Повідомлення про "нові жорсткі правила" та тотальний контроль лякають і покупців, і рієлторів. Насправді ситуація значно спокійніша і зрозуміліша. 

Ключові підходи залишаються незмінними, а зміни стосуються переважно технічних процесів, повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Міністерство фінансів України.

Що змінилось у фінмоніторингу угод з нерухомістю

У відомстві підкреслюють, що к 2026 році не з’явилося нових обов’язків для громадян чи рієлторів. Оновлення стосуються технічної взаємодії з Держфінмоніторингом через електронний кабінет та перевірки, чи всі суб’єкти стали на облік.

"Вимоги НЕ нові. Вони вже давно визначені законом і діють в Україні", — пояснюють у Мінфіні.

Чи перевіряють всі угоди з нерухомістю

Поширений страх — що контролюватимуть кожну угоду. Це не відповідає дійсності, кажуть у відомстві.

Фінмоніторинг працює за ризик-орієнтованим принципом. Перевіряються лише операції, які мають підозрілі ознаки: незрозуміле походження коштів, нетипова поведінка клієнта або інші фактори ризику.

"Йдеться не про суцільний контроль усіх операцій", — вкотре наголошують у профільному міністерстві, розвіюючи міфи про тотальне стеження.

Чи повідомляють про угоди понад 400 тисяч гривень

Один із найпопулярніших міфів — нібито всі угоди понад 400 тис. грн автоматично передаються державі. Але насправді рієлтори подають звіт лише тоді, коли бачать ознаки відмивання коштів або інші підозрілі фактори, незалежно від вартості об’єкта.

Хто підпадає під фінмоніторинг нерухомості

Щодо кола осіб, які мають проводити перевірки, теж вистачає маніпуляцій. Дехто намагається приписати обов’язки фінмоніторингу ледь не кожному учаснику ринку, включаючи оцінювачів. Але закон має вичерпний перелік суб’єктів.

"Закон чітко визначає суб’єктів фінмоніторингу… такі твердження про "потрійний контроль" є некоректними", — пояснюють у Мінфіні.

Оцінювачі, наприклад, не входять до цього переліку.

Що означає фінмоніторинг для українців

Для звичайного українця, який просто хоче купити чи продати житло, правила гри не змінилися. Якщо угода прозора і кошти мають зрозуміле походження — жодних додаткових бар’єрів не виникає.

Держава лише вдосконалює механізми боротьби з великим тіньовим капіталом, що ніяк не має заважати добросовісним покупцям.

"Для громадян це не означає запровадження тотального контролю", — підкреслюють у відомстві.

Що ще варто знати українцям

У парламенті тривають активні дискусії щодо нових правил роботи рієлторів, проте концепція законопроєкту суттєво трансформувалася. Олена Шуляк, яка очолює профільний комітет, в ефірі Ранок.LIVE наголосила на відмові від будь-якого примусу чи монополізації брокерських послуг. 

"Люди не повинні сплачувати за ту послугу, яку вони не споживали", — підкреслює вона, акцентуючи на праві громадян орендувати чи купувати житло без залучення посередників.

Наразі робота зосереджена на підвищенні якості сервісу та відповідальності фахівців, а не на тотальному контролі ринку. 

Депутатка переконана, що прозорість галузі у 2026 році забезпечить саме партнерство з державою та зменшення податків. 

"Якщо людина хоче самостійно обирати житло, вона буде робити це самостійно, тож нове регулювання має лише закріпити цю свободу вибору", — наголосила Шуляк.

На її думку, такий збалансований підхід допоможе вивести ринок із тіні та зробити взаємодію всіх сторін чесною.

Як повідомляли Новини.LIVE, зазвичай після купівлі чи успадкування квартири всі думки зайняті ремонтом, проте зволікати з юридичними паперами не варто. Вкрай важливо вчасно переоформити договір на розподіл електроенергії на своє ім'я. Це допоможе уникнути плутанини в рахунках, некоректних нарахувань та раптових обмежень у наданні послуг.

Також Новини.LIVE розповідали, що в Україні розпал сезону декларування доходів, який цьогоріч вимагає особливої уваги до операцій із нерухомістю, включаючи отримання житла у спадок. Варто бути готовим до того, що за певних умов сумарні податкові нарахування можуть сягнути 23% від вартості майна.