Житлова площа — скільки квадратів дозволяє закон на людину

У 2025 році соціальні норми площі житла в Україні, що використовуються для розрахунку субсидій та пільг, продовжують викликати дискусії. Дедалі більше лунають пропозиції збільшити ці норми, які наразі залишаються ключовим критерієм державної підтримки. 

Редакція Новини.LIVE розповідає, які саме норми діють і як вони впливають на нарахування соціальної допомоги.

Що таке житлова норма площі

В Україні досі діє поняття мінімальної житлової норми, яке визначає, скільки квадратних метрів має припадати на одну людину. Ця норма закріплена у Житловому кодексі, ухваленому ще у 1983 році, і формально залишається чинною. Законодавство, хоча й застаріле, все одно застосовується у питаннях квартирного обліку та при розрахунку пільг чи компенсацій.

Таким чином, житлова норма — це мінімальний простір, який вважається достатнім для однієї людини з погляду держави. Вона використовується не у побутовому сенсі, а при визначенні прав на житло та соціальні гарантії.

Скільки квадратних метрів передбачено законом

Законодавство встановлює чітку цифру: 13,65 квадратного метра житлової площі на одну людину. Йдеться саме про житлову площу, тобто кімнати, придатні для проживання. До загальної площі квартири входять ще кухня, ванна, коридор, але вони не враховуються в цю норму.

Для прикладу, якщо у квартирі проживають троє осіб, житлова площа має становити щонайменше 40,95 кв. м. Якщо вона менша, житло офіційно вважається тісним і може бути підставою для постановки сім’ї на квартирний облік.

Де застосовується мінімальна житлова норма

Житлова норма у 13,65 кв. м використовується у кількох важливих випадках:

• при розподілі або наданні житла громадянам, які стоять у черзі на поліпшення житлових умов;
• під час призначення субсидій, коли держава враховує соціальну норму площі;
• у програмах бюджетної компенсації за придбане житло, щоб визначити, чи відповідає воно стандарта.

Чи достатньо цього для життя

Формальна норма у 13,65 кв. м вважається мінімальною. Проте сучасні потреби значно зросли. Дистанційна робота, бажання мати власний простір, умови проживання з дітьми роблять цю цифру скоріше "правовим мінімумом", ніж реальним стандартом комфорту.

Архітектори та рієлтори радять орієнтуватися на інші показники:

• для комфортного проживання дорослої людини потрібно щонайменше 20-25 кв. м загальної площі;
• для сім’ї з дітьми оптимальним є житло з розрахунку від 30 кв. м на людину.

Як повідомлялось, з наближенням опалювального сезону українці шукають шляхи зменшення витрат на комунальні послуги. Державна допомога у вигляді житлових субсидій доступна не лише для звичайних громадян, а й для внутрішньо переміщених осіб. Це дозволяє ВПО, як і всім іншим, отримати підтримку, щоб платити менше за тепло та інші комунальні послуги.

Зазначимо також, що дискусії про створення ОСББ (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) часто виникають серед власників квартир, коли вони обговорюють, як краще керувати будинком. Дехто відстоює ідею самостійного управління, вважаючи, що це дозволить ефективніше вирішувати проблеми. Інші ж, навпаки, віддають перевагу послугам професійних керуючих компаній.