Сходи у СРСР робили інакше: чому у будинках перила опинилися зліва

У багатьох будинках радянської забудови є одна деталь, яку помічають не одразу, але користуються нею щодня. Під час підйому перила зазвичай опиняються ліворуч, а сам рух відбувається проти годинникової стрілки. Це не випадковість і не спрощення проєктування.

Таке рішення має чітке пояснення, пов’язане з безпекою, зручністю та світовими архітектурними нормами, повідомляє Новини.LIVE з посиланням на OBOZ.UA.

Чому перила в під’їздах СРСР робили зліва

Радянські проектувальники не вигадували велосипед, а спиралися на залізну логіку ергономіки. Коли сходи закручуються проти годинникової стрілки, людина піднімається по зовнішньому, ширшому радіусу. Це дозволяє крокувати впевнено, не боячись спіткнутися об вузькі краї сходинок біля самої стіни. 

Перила з лівого боку в такому випадку слугують додатковим орієнтиром та опорою на найскладніших ділянках повороту, що робить щоденні походи за хлібом чи на роботу набагато комфортнішими для суглобів.

Чому сходи закручивали проти годинникової стрілки

Головна причина — ергономіка. У повороті сходів внутрішня частина завжди вужча, а зовнішня — ширша. Коли людина рухається по широкому радіусу, їй легше зберігати рівновагу і контролювати крок. Саме тому така конструкція зменшує ризик падіння як під час підйому, так і під час спуску.

Норми, яких дотримувалися і в СРСР, вимагають, щоб шлях до порятунку був максимально швидким. При русі вниз "лівостороння" конструкція дозволяє людині не "врізатися" в кути на швидкості. 

У сучасному будівництві пріоритет змінився — замість оборони важлива безпека мешканців. Сходи, що закручуються проти годинникової стрілки, дозволяють швидше і безпечніше рухатися вниз у разі пожежі чи іншої надзвичайної ситуації. 

Широкий радіус розвороту дає змогу виносити ноші з хворими або швидко вибігати з під’їзду великому натовпу людей, не створюючи заторів на вузьких ділянках маршу.

Що буде з радянськими будинками в Україні

Проблема застарілого житла в українських мегаполісах нарешті зрушила з мертвої точки, адже радянські забудови вже давно вичерпали свій ресурс, наголосила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі День.LIVE.

"У нас у великих містах є тисячі хрущовок, які потребують негайної уваги через невідповідність нормам безпеки… ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства", — зазначила вона. 

Наразі розглядається не просто точковий ремонт, а стратегічна реновація цілих кварталів із фокусом на енергомодернізацію. Відповідний законопроєкт уже пройшов перше читання, проте фахівці продовжують його вдосконалювати для реальних умов воєнного часу.

Кінцева мета реформи — перетворити аварійні об'єкти на сучасне, комфортне та економічно вигідне житло для громадян.

Як повідомляли Новини.LIVE, дизайн хрущовок із їхніми сумнозвісними прохідними кімнатами був не помилкою архітекторів, а вимушеним компромісом заради максимально швидкого та дешевого розселення людей. Таке планування дозволяло суттєво економити на будматеріалах, жертвуючи приватністю заради того, щоб кожна родина отримала бодай якийсь власний куточок. 

Також Новини.LIVE розповідали, що попри засилля сучасних скляних висоток, сталінки впевнено утримують статус престижної нерухомості, а не просто застарілого житла. Покупців приваблює поєднання особливої атмосфери з високими стелями та товстими стінами, що забезпечує стабільний попит і високі цінники на квартири в історичних центрах.