Низькі стелі в хрущовках — чому так будували в СРСР

Після війни СРСР зіткнувся з житловою катастрофою. Мільйони людей жили в бараках, комуналках і підвалах, а міста стрімко зростали. Державі потрібне було швидке і масове рішення. Саме в такій реальності з’явилися хрущовки — прості будинки, розраховані не на комфорт, а на терміни та кількість. 

Але високі стелі в цю логіку не вписувалися, зазначає автор YouTube-каналу  "Історик". Кожен зайвий сантиметр означав втрату часу, матеріалів і грошей, яких і так бракувало.

Економія на будівництві житла в СРСР

Низькі стелі стали прямим наслідком курсу на боротьбу з "архітектурними надмірностями". У середині 1950-х років було офіційно заборонено декоративні елементи, складні фасади й усе, що не впливало на базову функцію житла. 

Зменшення висоти стелі з майже трьох метрів до 2,5 дозволяло суттєво скоротити витрати. Для держави це означало більше квартир у кожному будинку і швидше виконання планів.

Основна логіка була простою:

• менше бетону і цегли;
• дешевші інженерні рішення;
• швидше зведення будинків.

"Комфорт вважався другорядним, а окрема квартира — уже великим кроком уперед", — зазначає автор відео.

Норми висоти стелі в хрущовці

Висота стель у хрущовках не була випадковою. Її ретельно прораховували інженери й санітарні служби. Мінімально допустимим показником визнали 2,48-2,50 метра. Такий об’єм повітря вважався достатнім для життя сім’ї та не суперечив тодішнім нормам.

Низькі стелі мали й практичні плюси. Наприклад, приміщення швидше прогрівалися. Також можна було встановлювати слабші системи опалення.

Раніше ми розповідали про сталінки, де характерні масивні фасади та стелі заввишки понад 4 метри були частиною чітко продуманої концепції. А також, чому хрущовки 464 серії наразі технічно та функціонально застаріли.