Оренда квартири — з якими труднощами стикаються ВПО

Люди з коробками. Фото: Freepik

Житловий ринок України входить у нову фазу напруження. Понад 3,5 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) намагаються влаштувати побут у нових громадах, однак саме оренда стала найбільшим бар’єром інтеграції. 

Доступність житла стрімко знижується, а переселенці фактично визначають, як рухається весь ринок, повідомляє ЛУН, посилаючись на дані Міжнародної організації міграції (МОМ).

Сьогодні лише 16% ВПО мають власне житло. Решта, понад 1,8 млн людей, орендують квартири в містах, де частка переселенців серед орендарів досягає 71%. Саме вони формують попит і водночас найбільше страждають від високих цін.

"Соціальна напруга зростає, бо оренда стала фінансово непосильною для сотень тисяч людей", — наголошує керівниця ЛУН Статистика Людмила Кірюхіна.

Витрати ВПО на оренду квартир

Основна проблема — різке зростання частки доходу, яку доводиться віддавати за житло. За оцінками МОМ:

  • половина переселенців платить за оренду близько третини доходу;
  • майже 20% — понад половину;
  • кожен четвертий повністю втратив заощадження.

За даними ЛУН, у відносно безпечних містах оренда забирає 40-50% доходу, а подекуди й 70%.

 

Який відсоток зарплати йде на оренду 1-кімнатних квартир. Графіка: ЛУН

Люди вимушені урізати витрати на харчі та комунальні послуги, відкладати медичні потреби й фактично жити в режимі виживання.

Договори оренди квартири та ВПО

Окремий виклик — майже повна відсутність офіційних угод. Письмовий договір мають лише 40% ВПО, а в малих містах цей показник падає до 13%. Це створює високі ризики раптового виселення: кожен десятий переселенець уже проходив через таку ситуацію.

"Без прозорих правил ринок не зможе стабілізуватися, а переселенці залишатимуться найбільш вразливою групою", — підкреслює Кірюхіна.

Держдопомога ВПО та труднощі офіційної оренди

Попри запущену у 2025 році програму часткового відшкодування оренди, вона працює слабко. Основні причини:

  • недостатня обізнаність про програму;
  • недовіра до державних інструментів;
  • небажання орендодавців працювати офіційно.

Статистика показує:

  • про програму чули 48% ВПО;
  • заявку подали лише 6%;
  • лише 28% орендодавців готові співпрацювати офіційно;
  • 35% повністю проти будь-якої взаємодії з державою.

Соціальне орендне житло як рішення на майбутнє

Приватний ринок, орієнтований на прибуток, не здатен забезпечити житлом мільйони переселенців. Тому експерти наголошують: Україні потрібен новий сектор — соціальна оренда. У більшості європейських країн вона займає 10-30% ринку й допомагає стримувати ціни.

"Соціальна оренда могла б знизити напругу і створити передбачуваний ринок житла для громад, які приймають ВПО", — зазначає Кірюхіна.

Як повідомлялось, повернення житла через іпотеку є ключовим питанням для внутрішньо переміщених осіб в Україні, оскільки це часто єдина доступна можливість. Однак, досвід реальних заявників нерідко виявляє, що сам процес оформлення приховує неочікувані та складні перешкоди.

Також ми розповідали, що в Україні запрацювала нова програма адресної допомоги для ветеранів, чиє житло було знищено або пошкоджене внаслідок бойових дій. Цей житловий ваучер доступний через застосунок "Дія" і покликаний нарешті відновити стабільність для захисників, які тривалий час не мали змоги поліпшити свої житлові умови.