Причини незвичні — чому двері в хрущовках відкривались всередину

У радянську епоху існувала сувора, хоча й неочевидна, будівельна норма: вхідні двері до квартир мусили відчинятися всередину. Сучасній людині це здається нелогічним, навіть небезпечним з погляду захисту від злому. Проте за цим дивним, на перший погляд, правилом стояла ціла низка глибоко вкорінених причин — від практичної економії простору до життєво важливої безпеки.

Цей стандарт був не просто архітектурною примхою чи традицією, а вимогою, продиктованою реаліями СРСР та особливостями життя в тісних багатоквартирних будинках, повідомляється на YouTube-каналі "Історик".

Пожежна безпека

Поведінка людей у паніці була важливим фактором. У моменти пожежі, вибуху чи задимлення навіть кілька секунд могли стати вирішальними. Двері, що відкривалися назовні, створювали би хаос на сходах. 

"Таке розташування дверей було викликане необхідністю дотримання заходів безпеки. У випадку пожежі або іншої аварійної ситуації... двері, що відкриваються всередину квартири, не заважатимуть сусідам по поверху відчинити свої двері, а сусідам зверху бігти по сходах", — зазначає автор відео.

Внутрішнє відкривання дозволяло уникати небезпечних заторів. Це рішення розглядалося як:

• спосіб забезпечення вільного проходу;
• запобігання зіткненням під час масового виходу;
• підвищення шансу на порятунок у разі надзвичайної ситуації.

Вузькі сходові клітки

Друга важлива причина була суто інженерною та економічною. Хрущовки будувалися в період 1950-1980-х років із єдиною метою: дати мільйонам сімей хоча б якесь житло. Будувати потрібно було багато, швидко і, найголовніше, дешево.

Це призвело до появи типових, лаконічних планувань із максимальною економією кожного квадратного метра. Сходові клітки були вкрай вузькими. 

Якби двері всіх квартир на поверсі відчинялися назовні, вони б постійно стикалися, перекриваючи прохід один одному і заважаючи нормальному побутовому життю.

Економія простору та матеріалів

Будівельники діяли за принципом масового виробництва: дешево, швидко, практично. Внутрішнє відкривання не вимагало додаткових розрахунків, зміцнень чи розширення майданчиків. Це зменшувало кошториси та пришвидшувало зведення будинків.

Серед внутрішніх критеріїв економії були:

• мінімізація загальних площ;
• спрощення конструкцій;
• зменшення витрат на планування;
• уніфікація для всіх типових серій.

Чи можна вибити двері в хрущовці

Існує ще одна, більш драматична та політична версія цього стандарту, яка часто обговорюється серед людей. Йдеться про так званий "міф КДБ".

Згідно з цією версією, двері навмисно робили такими, що відкриваються всередину, щоб їх було легше вибити. У тоталітарній державі, де спецслужби та міліція часто використовували несанкціоновані обшуки та арешти, така інтерпретація здавалася цілком логічною.

"До того ж, двері, які відкриваються всередину квартири, набагато легше вибити, адже вони не впираються в коробку. І в разі необхідності екстрені служби або органи держбезпеки зможуть швидше потрапити всередину квартири", — стверджує автор відео.

Однак жоден офіційний будівельний документ СРСР прямо не підтверджував цю мету. Хоча ймовірно, що ця особливість не викликала заперечень у спецслужб, першочерговим завданням офіційно все ж була пожежна безпека і звільнення вузьких сходових кліток.

Як повідомлялось, маленьке вікно між кухнею та ванною кімнатою, яке досі можна знайти у старих квартирах, обросло багатьма міфами. Насправді ж, його функціональність була суто прагматичною та відповідала будівельним вимогам епохи масового житла.

Також ми розповідали, що значна частина українців досі проживає у житлі, побудованому за радянських часів. Ці будинки легко впізнати за характерними типовими фасадами, темними під'їздами та постійними негараздами з теплопостачанням.