Таємниці хрущовок — чому робили вікно між кухнею і ванною

У старих квартирах можна й досі побачити невелике віконце між кухнею та ванною кімнатою. Воно давно стало джерелом міфів, але справжнє призначення цього елемента має цілком прагматичне пояснення. Багато мешканців навіть не здогадуються, що віконце закладало в собі функції, які відповідали вимогам епохи масового житлового будівництва.

Щоб зрозуміти логіку його появи, варто згадати умови середини XX століття, пише Homester. 

Радянське житло проектували так, щоб максимально зекономити площу, забезпечити санітарні норми та скоротити витрати на будівництво. Саме тоді архітектори закладали в інтер’єр рішення, які сьогодні можуть здаватися дивними.

Основні мотиви його встановлення:

• потреба у мінімальному природному освітленні ванної кімнати;
• виконання санітарних норм у період активної боротьби з туберкульозом;
• економія електроенергії вдень;
• необхідність створення візуально менш замкненого простору.

Для чого потрібно було вікно у ванну в хрущовці

Однією з ключових причин була саме інсоляція. Природне світло вважалося способом зменшення ризику розвитку небезпечних бактерій у вологих темних приміщеннях. Коли зовнішнє вікно встановити не дозволяла конструкція будинку, внутрішнє стало альтернативою.

Крім санітарної функції, віконце виконувало й інші практичні завдання:

• освітлення ванної без електрики вдень;
• часткове провітрювання у разі наявності відкривної стулки;
• можливість оцінити ситуацію під час надзвичайного випадку;
• зменшення відчуття замкненості в невеликому приміщенні.

Навіщо у ванній робили вікно у старих квартирах

Віконце працювало як простий інструмент економії. Потік денного світла з кухні дозволяв користуватися ванною без лампочки. У деяких квартирах воно справді допомагало поліпшувати вентиляцію та зменшувати вологість, що було важливо для боротьби з цвіллю.

"Окрему роль воно могло відігравати в безпеці. Якщо людина у ванній втрачала свідомість або потребувала допомоги, через отвір можна було швидко побачити, що відбувається, і діяти без затримки", — зазначають експерти.

Такі віконця також впливали на психологічне сприйняття простору. Тісні кімнати хрущовок ставали менш гнітючими, коли отримували додаткове світло та візуальний зв’язок із сусіднім приміщенням.

Як повідомлялось, попри те, що сталінки та хрущовки представляють різні архітектурні епохи, вони залишаються визначальними для міського пейзажу України. Ці типи забудови виникли через протилежні державні цілі: сталінки мали символізувати міць, а хрущовки — оперативно розв'язати житлову кризу. Саме їхнє планування досі впливає на якість та комфорт життя мешканців.

Також ми розповідали, що сучасний житловий фонд України все ще значною мірою складається з будівель радянської епохи. Ці споруди легко впізнати за їхніми стандартними фасадами та часто мають такі проблеми, як тьмяне освітлення на сходових клітках та неефективні системи опалення.