Рієлторів зобов’яжуть перевіряти клієнтів: як працюватиме фінмоніторинг

В Україні фінансовий моніторинг для ринку нерухомості у 2026 році остаточно став обов’язковою частиною кожної угоди. Рієлтори, бухгалтери та консультанти отримують листи, щоб привести свою роботу у відповідність до закону. Основна вимога держави — перехід на цифрову взаємодію та впровадження реальної перевірки походження капіталу клієнтів.

Йдеться не про нові обмеження, а про систематизацію вже існуючих норм, повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Міністерство фінансів України.

Як працює фінмоніторинг для рієлторів

Зараз контроль фокусується на посередниках, оскільки саме вони першими бачать "червоні прапорці" під час підготовки договорів, наголошують у відомстві. 

Базові вимоги залишаються незмінними і складаються з трьох кроків

• стати на облік у Держфінмоніторингу;
• перевіряти клієнтів за принципом "знай свого клієнта" (KYC, Know Your Customer);
• повідомляти лише про підозрілі операції.

У центрі уваги — походження коштів, логіка угоди та поведінка клієнта. Якщо є нетипові дії або невідповідності у документах, це вже сигнал для більш уважної перевірки. Водночас підхід має бути ризик-орієнтованим — без зайвого тиску на звичайних клієнтів, додають в міністерстві.

Як працює ідентифікація клієнта 

Замість тотальних перевірок усіх підряд, у 2026 році впроваджено ризик-орієнтований підхід. Це означає, що рієлтор має самостійно оцінювати, наскільки операція є типовою для конкретного покупця. Якщо виникають сумніви, краще врегулювати питання до моменту укладання угоди. 

"Завдання Мінфіну — не створювати додаткове навантаження, а забезпечити зрозумілі правила і допомогти суб’єктам фінансового моніторингу уникати помилок у роботі", — зазначив директор Департаменту забезпечення координаційно-моніторингової роботи Мінфіну Юрій Конюшенко.

Ігнорування вимог щодо взяття на облік або формальний підхід до перевірок тягнуть за собою санкції, які значно перевищують прибуток від однієї угоди. Проте зараз регулятор дає можливість виправити помилки без каральних заходів. 

Використання Е-кабінету дозволяє закрити всі питання з реєстрацією в робочому порядку. Головне, наголошують у Мінфіні, — вчасно адаптувати внутрішні процедури, щоб фінмоніторинг не гальмував реальні продажі.

Що ще варто знати про рієлторів

Навколо резонансного "закону про рієлторів" у Верховній Раді досі тривають палкі дискусії, проте концепція документа вже зазнала суттєвих трансформацій. Голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі Ранок.LIVE наголосила на відмові від будь-якого примусу чи монополізації брокерських послуг. 

"Люди не повинні сплачувати за ту послугу, яку вони не споживали", — запевняє вона, акцентуючи на праві громадян орендувати чи купувати житло без посередників.

Замість створення бар'єрів, нові норми зосередяться на якості сервісу та відповідальності фахівців перед клієнтами. 

Шуляк також переконана, що "якщо людина хоче самостійно обирати житло, вона буде робити це самостійно", а законодавчі зміни лише стануть гарантом цього вибору. Таке партнерство між ринком та державою, підкріплене податковими стимулами, має нарешті вивести сферу нерухомості з тіні у 2026 році. Остаточна мета реформи полягає у створенні прозорих та максимально чесних умов для всіх учасників процесу.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Україні продовжується сезон подання декларацій про доходи, який у 2026 році має важливі нюанси щодо нерухомого майна. Звітувати перед державою необхідно не лише у разі продажу житла, а й при отриманні квартири чи будинку у спадок.

Також Новини.LIVE розповідали, що купівля нерухомості в Україні залишається справою з високими фінансовими ризиками, де наявність витягу з реєстру не дає стовідсоткових гарантій безпеки. Справжні загрози зазвичай криються в юридичному минулому об’єкта, про яке новий власник може не здогадуватися. Саме ці приховані нюанси часто стають причиною судових позовів і втрати майна через багато років після угоди.