Пережили свою епоху — чому хрущовки мали зникнути ще у 90-х роках

Коли ми кажемо "хрущовка", перед очима постає типова сіра п'ятиповерхівка. Але мало хто замислюється, що ці будинки ніколи не мали дожити до наших днів. У 2026 році вони виглядають як динозаври, що затрималися на святі життя, хоча "термін придатності" вийшов ще за часів наших батьків.

За часів Микити Хрущова пріоритет був один — витягнути мільйони людей із підвалів, баракаків та тісних комуналок, повідомляє Новини.LIVE з посиланням на видання "Бабель"

Історія будівництва хрущовок

Тодішня держава не дивилася на десятиліття вперед. План був простий: будуємо максимально дешево, щоб за 20-25 років, коли настане "світле майбутнє", знести ці коробки й дати людям щось справді комфортне. Саме тому перші панельки збирали як конструктор Lego — буквально за лічені дні.

Звідси й усі "принади", які ми знаємо напам'ять:

1. Крихітні кухні на 5 метрів, де двом уже тісно.
2. Суміщені санвузли (аби зекономити на кожній трубі).
3. Відсутність ліфтів — вважалося, що на п'ятий поверх людина підніметься і сама.
4. Стіни, через які чути, про що вечеряють сусіди.

Чому хрущовки досі стоять

Минув термін придатності перших серій, минув термін і їхніх модифікацій (які мали стояти 50 років), а будинки ще в експлуатації. Масштабного оновлення, яке планували колись, так і не відбулося. 

Спочатку завадили економічні кризи, потім розвалився Союз, а після приватизації квартир держава взагалі "вмила руки", переклавши догляд за будинками на самих мешканців.

Проблема хрущовок в Україні

Голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк розповідала, що вирішення питання застарілого житлового фонду порушувалось неодноразово.

"Проєктувалися хрущовки як тимчасове житло, але зараз більшості з них уже 60-70 років, тобто термін експлуатації вичерпано. Бетон і арматура втрачають міцність, стики між панелями розгерметизовуються, опорні конструкції не витримують навантажень. Є ризики тріщин, просідання, аварійного стану", – зауважила нардепка. 

Вона пояснила, що до початку великої війни в Україні було орієнтовно 10 тис. таких обʼєктів, а варіанти вирішення проблеми їхньої наявності почали обговорювати ще у 2006 році, однак тоді вже йшлося не про знесення будинків такого формату, а про їхню реновацію.

Наразі, зазначила Шуляк, це ще більш актуальна історія, оскільки наслідком повномасштабного вторгнення стало руйнування десятків мільйонів квадратних метрів житла. 

Як повідомлялось, епоха розмов про долю хрущовок закінчилася — у 2026 році стартувала житлова реформа, яка включає й реновацію будинків. Тепер мешканців старих п'ятиповерхівок можуть виселяти примусово, хоча процедура залишається суворо регламентованою законом.

Також ми розповідали, що хоча хрущовки часто критикують, вони залишаються ходовим товаром через доступність і велику кількість зелені навколо. Проте за скромним фасадом ховаються серйозні інженерні особливості, які краще вивчити ще до початку будь-яких робіт.