Українці втрачають гектари — як шахраї діють на ринку землі

Ринок купівлі-продажу сільськогосподарських земель, який відкрився понад чотири роки тому, виявився не лише кроком до економічної свободи, а й майданчиком для нових афер. Незважаючи на розширення лімітів володіння та державний контроль, кількість випадків шахрайства продовжує збільшуватися.

Як пояснює юрист Олег Рожков, використовуються і старі, і нові методи, але головна мета аферистів — обібрати будь-кого: покупця, продавця чи спадкоємця.

Регіони ризику на земельному ринку

За словами Рожкова, територію України умовно можна поділити на три зони ризику:

• зону високої інвестиційної привабливості,
• зону складних земельних правовідносин,
• зону правової невизначеності.

Кожна має свої особливості, але спільним залишається одне — високий рівень шахрайських схем.

Як шахраї діють у найродючіших регіонах

До зон із високою інвестиційною привабливістю належать області з найродючішими чорноземами. Там земля — це капітал, який швидко продається і дорого коштує. Саме такі ділянки стають головною ціллю зловмисників.

"У цих регіонах фіксуються типові протиправні дії — від маніпуляцій із переважним правом орендаря до підробки документів від імені власників, навіть померлих", — каже юрист.

Поширені й фіктивні угоди дарування чи довічного утримання, які використовують для незаконної перереєстрації прав власності. Часто жертви дізнаються про втрату землі лише тоді, коли її вже перепродали кілька разів.

Чому складні земельні відносини приваблюють шахраїв

У регіонах, де землеволодіння дрібне, а документи ще з 90-х років, ситуація не краща. Невизначені межі ділянок і застарілі кадастрові дані створюють ідеальні умови для підробок і судових спорів.

"Тут часто фігурують фальшиві заповіти, зміни меж суміжних наділів або захоплення самозаліснених земель", — пояснює Рожков.

Судові процеси тягнуться роками, а поки власник доводить своє право, його землю вже можуть використовувати інші.

Найнебезпечніша зона правової невизначеності

Найгірша ситуація — у регіонах, які постраждали від бойових дій чи окупації. Знищені архіви, втрачена кадастрова інформація, відсутність правовстановлюючих документів — усе це відкриває нові можливості для шахрайства.

"Багато власників — внутрішньо переміщені особи. Їхні документи могли бути знищені або загублені. Для шахраїв це ідеальна ситуація. Використовуються втрачені папери, незаконна перереєстрація в окупаційних реєстрах та інші схеми", — зазначає юрист.

Такі афери важко відстежити, адже в деяких випадках земельні дані зникають навіть із державних баз.

Як захистити своє право власності на землю

Юрист радить не зволікати з оновленням документів і перевіркою даних у Державному земельному кадастрі. Варто також:

• зберігати копії правовстановлюючих документів у кількох місцях;
• регулярно перевіряти інформацію про ділянку через реєстр прав власності;
• не підписувати угод без присутності нотаріуса та адвоката;
• повідомляти правоохоронні органи про будь-які підозрілі дії.

"Поки в Україні триває війна і правова система відновлюється, земля лишається найціннішим активом. Тож кожен власник має діяти на випередження, аби не стати жертвою афери", — наголошує Рожков.

Як повідомлялось, український ринок землі демонструє стабільне зростання: у жовтні ціни на земельні паї знову зросли, продовжуючи тренд, що спостерігається з 2021 року. Середня вартість землі піднялася після літнього спаду, хоча динаміка зростання залишається нерівномірною в різних регіонах країни.

Також ми розповідали, що сварки за землю є поширеною причиною суперечок під час успадкування майна. Найскладніше вирішити конфлікти, коли земельні ділянки були успадковані або використовувалися спільно без належного юридичного оформлення документів.