Договір оренди житла закінчився — чи виселять сім'ю з дітьми

Питання виселення сімей із неповнолітніми дітьми після закінчення договору піднайму квартири є складним і багатогранним. Воно поєднує юридичні, соціальні та моральні аспекти, адже зачіпає права дітей, які захищаються державою.

Згідно з практикою Верховного Суду, якщо батьки втрачають право користування житлом, то автоматично його втрачають і діти. 

"У разі втрати батьками права на користування квартирою, його втрачають і неповнолітні діти, які підлягають виселенню", — наголошує адвокат Роман Сумітін.

Тобто саме батьки є первинними носіями цього права. Діти ж користуються житлом виключно через їхній статус. Якщо право зникає у дорослих, воно перестає існувати й для дітей.

Чи мають діти самостійне право на житло

Неповнолітні не можуть отримати окреме самостійне право на житлове приміщення у межах договору піднайму. Вони визнаються тимчасовими мешканцями і залежать від прав батьків. Статус тимчасових мешканців не дає самостійного права на житлове приміщення, тому діти таких осіб також його не набувають.

У випадках, коли сім’я самовільно займає квартиру, обов’язок виселення поширюється на всіх членів родини, включно з дітьми. При цьому закон прямо передбачає, що виселення може бути проведено без надання іншого приміщення.

Особливий захист дітей у справах про виселення

Попри сувору позицію Верховного Суду, держава зобов’язана враховувати права дитини. Сімейний кодекс України та Закон "Про охорону дитинства" передбачають, що будь-яке рішення щодо виселення має відповідати інтересам неповнолітнього.

Суд може відмовити у виселенні, якщо:

• це призведе до небезпечних житлових умов;
• дитина залишиться без належного місця проживання;
• порушуються її базові права на житло.

У подібних випадках органи опіки та піклування обов’язково долучаються до судового процесу. Це робить процедуру більш складною, але водночас гарантує, що інтереси дитини не будуть проігноровані.

Як відбувається примусове виселення

В Україні примусове виселення можливе лише за рішенням суду. Жоден орендодавець чи власник не має права самостійно виселити мешканців із квартири.

Процедура включає кілька етапів:

• судовий розгляд справи та винесення рішення;
• набрання рішенням законної сили;
• виконання через державних або приватних виконавців.

Наймач має право оскаржити дії виконавців, якщо вони порушують його права. А Конституція України гарантує право кожного на житло, тому будь-які дії без рішення суду вважаються незаконними.

Баланс між законом і захистом дітей

Ситуації з виселенням сімей, де є неповнолітні діти, завжди залишаються складними. З одного боку, діти не мають окремого права на житло, якщо батьки втратили таке право. З іншого — суди враховують їхні інтереси та іноді відмовляють у виселенні, щоб уникнути порушень міжнародних стандартів захисту прав дитини.

Таким чином, остаточне рішення у кожному випадку залежить від суду та від участі органів опіки. Проте загальна логіка права залишається чіткою: дитина має право на житло лише тоді, коли його мають батьки.

Як повідомлялось, передача квартири чи будинку дітям є популярним способом забезпечити їхнє майбутнє та добробут. Це також надійний механізм захисту майна від потенційних юридичних суперечок та ризиків.

Також ми повідомляли, що хоча право власності на нерухомість в Україні є сильною юридичною гарантією, воно стає менш абсолютним. Через посилення судової практики та боротьбу з шахрайством зростають ризики того, що майно власників може бути оскаржене або навіть відчужене.