Кому загрожує втрата права власності на нерухомість у 2025 році

В Україні право власності здається непорушним, але у 2025 році воно стає все більш умовним. Суди, реєстри, фінмоніторинг і нові державні ініціативи створили безпрецедентні ризики навіть для тих, хто має всі документи на нерухомість. 

Навіть незначна помилка у старих угодах може коштувати людині квартири, попереджає адвокат Роман Сімутін.

Судові рішення про втрату права власності

Усе частіше суди скасовують права власності через формальні порушення. Найпоширеніші причини — підроблені документи, продаж без згоди співвласників або недієздатність однієї зі сторін.

У 2025 році судова практика стала безжальнішою. Оскаржують навіть ті угоди, яким понад 10 років.

"Якщо нотаріус не перевірив повноваження продавця або не засвідчив справжність підпису, угода може бути скасована", — пояснює Сімутін.

Помилки при реєстрації нерухомості

Навіть правильна угода не гарантує безпеки, якщо під час реєстрації було допущено помилку. Випадки втручання у Держреєстр нерухомості почастішали. Людина може дізнатися, що її квартира вже "переписана" іншою особою.

Бувають ситуації, коли власник дізнається про втрату житла вже після того, як хтось інший його продав. Тому перевірка реєстраційних даних і моніторинг записів — тепер необхідність, а не формальність.

Подвійна реєстрація нерухомості

Об’єкти, зареєстровані до 2013 року, коли запрацював Єдиний реєстр, можуть мати дублікати записів. Якщо під час перевірки знайдуть два власники на один об’єкт, пізніший втрачає майно. Спір переходить у суд, і часто рішення не на користь останнього покупця.

У 2025 році Мін’юст та нотаріуси активно проводять аудит таких випадків, тож ризики для "старих" квартир лише зростають.

Купівля нерухомості за сумнівні кошти

Система фінансового моніторингу виявляє все більше підозрілих операцій. Якщо з’ясується, що житло куплене за кошти з офшорів, через фіктивні позики чи схеми відмивання, угоду визнають нікчемною.

І мова не лише про нові придбання — під перевірку потрапляють угоди навіть десятирічної давності.

"Зараз держава цікавиться не лише, як оформлена угода, а й звідки взялися гроші", — підкреслює Сімутін.

Спадщина стане джерелом судових конфліктів

Спадкові спори — одна з найболючіших тем. Якщо спадкоємець приховав інших претендентів або порушив терміни оформлення, його право можуть анулювати. Через посилення контролю нотаріусів кількість таких випадків зросла.

Найчастіше проблеми виникають, коли родичі виявляють "забуті" заповіти або незаконно видані свідоцтва.

Експропріація для державних потреб

У 2025 році держава активніше застосовує вилучення ділянок і будівель для суспільних проєктів — будівництва доріг, шкіл, лікарень. Формально власникам виплачують компенсацію, але сам факт втрати нерухомості часто стає шоком.

Особливо це стосується земель у прифронтових або відновлюваних регіонах, де інфраструктура відбудовується у пріоритетному порядку.

Вплив воєнного стану на власність

Воєнний стан залишається серйозним фактором ризику. Майно можуть тимчасово вилучити для оборонних потреб. Формально право власності не скасовується, але власник втрачає контроль над об’єктом на невизначений час.

Юридичні гарантії повернення у таких випадках залишаються слабкими, особливо якщо майно зазнало пошкоджень або використовувалося для військових потреб.

Зараз реєстри "очищуються", суди стають принциповішими, а держава — вимогливішою до походження активів.

"Втрата права власності — це вже не виняток, а реальна перспектива для тих, хто колись недооцінив формальності", — резюмує Сімутін.

Як повідомлялось, дуже важливо переконатися, що людина, яка пропонує квартиру для купівлі чи оренди, справді є її власником. Оскільки шахрайство у сфері нерухомості трапляється часто, знання процедури перевірки права власності на житло допоможе захистити ваші інтереси від недобросовісних дій.

Також ми розповідали, що навіть сьогодні можна зустріти випадки купівлі нерухомості без необхідних юридичних документів, що найчастіше стосується старих будинків у сільській місцевості або тих, які передавалися "по розписці". Хоча на словах угода виглядає простою, згідно із законом вона є недійсною і не має жодної юридичної сили.