Конфіскація житла — коли можуть забрати квартиру за борги

Для більшості українців квартира є не лише дахом над головою, а й символом стабільності та безпеки. Саме тому питання, чи можуть забрати житло за борги, хвилює багатьох. Законодавство справді передбачає таку можливість, але лише за чітко визначених умов.

Редакція Новини.LIVE розповідає, чи реально втратити квартиру через несплачені зобов’язання.

Правові підстави для вилучення житла за борги

Українські закони дозволяють конфіскацію нерухомості у випадках, коли боржник накопичив значні зобов’язання. Йдеться насамперед про положення Закону України "Про виконавче провадження". Якщо людина не сплачує кредити, податки чи комунальні послуги, виконавець може накласти арешт на майно.

Особливо важливі такі умови:

• борги за податки чи комуналку понад 160 тисяч гривень (еквівалент 20 мінімальних зарплат у 2025 році) дають підставу для вилучення;
• банки та кредитори звертаються до суду, щоб стягнути борг через продаж майна;
• якщо коштів на рахунках немає, виконавча служба накладає арешт на квартиру;
• у випадку проживання дітей чи осіб з інвалідністю потрібне окреме рішення суду.

"Щоб забрати єдине житло, сума боргу має перевищувати 20 мінімальних зарплат. У 2025 році це понад 160 тисяч гривень. Якщо борг менший, наприклад 25 тисяч, квартиру конфіскувати не можуть", — уточнюють експерти юридичної компанії nakaz.

Таким чином, єдине житло боржника захищене, але лише до певного порогу заборгованості.

Як працює механізм продажу житла боржників

Після рішення суду виконавча служба проводить опис майна та готує його до реалізації. Квартира може бути виставлена на електронні торги, а кошти з продажу направляються на погашення боргів. У пріоритеті — відшкодування банкам, державі та іншим кредиторам.

Сам процес триває кілька місяців і включає повідомлення боржника, оцінку майна та організацію аукціону. Тому несподівано "забрати" житло без відома власника неможливо.

Спроби уникнути конфіскації квартири

Часто боржники намагаються зберегти майно шляхом його переоформлення на родичів — через договори дарування чи продаж за символічною ціною. Проте такі кроки не завжди рятують ситуацію.

Серед основних ризиків:

• суд може визнати угоду фіктивною;
• квартира повернеться у власність боржника;
• житло все одно реалізують для погашення боргів.

"Дарування або фіктивний продаж не дають гарантії. Якщо доведено, що угода мала на меті ухилення від боргів, суд скасує її, а майно підлягатиме конфіскації", — наголошують юристи.

Тобто спроба уникнути відповідальності може лише затягнути процес і додати витрат на судові збори та адвокатів.

Як боржнику зберегти житло

Експерти радять діяти превентивно — домовлятися з кредиторами, реструктуризувати борги та уникати накопичення великих сум. Можливі варіанти:

• звернутися до банку для зміни графіку платежів;
• домовитися про часткове списання пені чи штрафів;
• скористатися програмами державної підтримки;
• своєчасно реагувати на судові позови.

Найгірший варіант — ігнорувати борги, адже тоді ризик втрати житла зростає у рази.

Як повідомлялось, документи, що підтверджують право власності на нерухомість або землю, залишаються критично важливими. Без офіційного підтвердження жодна операція з майном (як-от продаж чи дарування) не матиме законної сили. Таким чином, незалежно від того, як було набуто власність (через договір, спадщину чи нове будівництво), саме документальне підтвердження є ключовим.

Також ми розповідали, що в Україні досі купують нерухомість, особливо старі будинки в селах, без належних правовстановлюючих документів, часто лише "по розписці". Хоча на перший погляд це здається простою домовленістю, з юридичної точки зору такий договір не має жодної законної сили, що може призвести до серйозних проблем із правом власності.