Паркан між сусідами — чи можна без згоди ставити огорожу

Власна земельна ділянка — це не лише простір для відпочинку, а й місце, де хочеться відчувати приватність і безпеку. Одним із ключових моментів у підтриманні комфорту є огорожа між сусідніми ділянками. Але не всі знають, чи можна встановити паркан без згоди сусіда.

Як пояснив Новини.LIVE юрист Олег Козляк, законодавство України не встановлює прямої вимоги, що потрібна окрема письмова згода сусіда для встановлення огорожі між приватними ділянками, якщо власник ділянки діє в межах своєї землі.

Це означає, що власник ділянки може встановити огорожу на власній землі, не отримуючи дозвіл сусіда. Але існує кілька нюансів, які важливо враховувати, щоб уникнути конфліктів та судових спорів.

Визначення меж ділянки перед встановленням паркану

Перед початком будівництва паркану потрібно переконатися, що межі вашої ділянки чітко визначені. Це можна зробити за допомогою:

• кадастрової карти;
• актів про межування;
• послуг землевпорядника.

"Якщо паркан встановлено на чужій ділянці або з порушенням межі — це може стати підставою для судового спору", — застерігає Козляк.

Конструкція паркану та права сусідів

Навіть якщо межі ділянки чіткі, сусід може звернутися до суду чи адміністративних органів, якщо конструкція паркану створює незручності. Це може стосуватися:

• висоти огорожі;
• матеріалу, з якого виготовлено паркан;
• прозорості та вигляду конструкції.

"Важливо обирати паркан так, щоб він не заважав сусіду користуватися власною ділянкою", — додає Козляк.

Як повідомлялось, закон передбачає, що право власності на будинок може виникнути лише на законних підставах. Якщо ж при її зведенні порушено вимоги щодо відведення землі, проєкту чи будівельних норм, об'єкт автоматично визнається самочинним будівництвом. Для набуття цього статусу достатньо наявності хоча б однієї ознаки, наприклад, відсутність необхідних дозвільних документів або істотні відхилення від державних будівельних норм (ДБН).

Також ми розповідали, що введення будинку в експлуатацію є фінальним, критично важливим етапом, що передує набуттю права повноцінної власності на новозбудоване житло. Ця процедура надає дому юридичне існування, і без неї, навіть якщо будівля повністю готова до заселення, власник ризикує зіткнутися із серйозними юридичними наслідками.