Поділ житла при розлученні — кому залишиться неприватизована квартира

Поділ майна при розлученні — це завжди головний біль, але з неприватизованою квартирою ситуація особлива. Тут не працює звична логіка "поділимо навпіл", бо ділити, за фактом, нічого — квартира належить державі чи місту.

Редакція Новини.LIVE з посиланням на Київське бюро технічної інвентаризації розповідає, що буде з неприватизованою квартирою під час розлучення.

Що таке неприватизована квартира

Приватизація — це процедура, під час якої державне житло переходить у приватну власність громадян. Більшість таких квартир люди отримували ще за часів СРСР або на початку 1990-х років. Ті, хто вчасно не оформив приватизацію, залишилися лише наймачами житла. 

Головна проблема в тому, що таку квартиру не можна продати, щоб роз’їхатися, або виділити в ній частку як у приватній власності. 

Поки ви у шлюбі, ви обоє маєте рівне право користування. Після розлучення це право нікуди не зникає само собою.

Як суд ділить неприватизовану квартиру

Оскільки право власності відсутнє, суд не ділить стіни, він встановлює порядок користування. Суд може ухвалити кілька варіантів рішень:

• визначити порядок користування житлом, коли колишнє подружжя проживає в різних кімнатах;
• залишити квартиру одному з них, а другого зняти з реєстрації;
• зобов’язати виплатити компенсацію, якщо один із подружжя відмовляється від проживання.

Іноді сторони домовляються самостійно. Наприклад, один із колишніх партнерів залишає квартиру, а натомість отримує інше майно — автомобіль, земельну ділянку чи дачу.

Приватизація квартири перед поділом

Найпростішим шляхом часто стає приватизація житла. Після цього квартира стає приватною власністю і може бути поділена між співвласниками у звичайному порядку.

Важливо враховувати, що учасниками приватизації стають усі члени сім’ї, які проживають у квартирі, зокрема діти. Їхні частки залишаються за ними навіть після розлучення батьків.

Що ще варто знати співвласникам квартири

Юрист Олег Козляк у коментарі Новини.LIVE розповів, що поділ житлової площі між власниками часто стає справжнім випробуванням для нервової системи, проте існують дієві правові механізми розв'язання цієї проблеми. 

"Найкраще, що можна зробити — домовитися. Якщо сторони досягли згоди, вони фіксують поділ майна через нотаріальний договір, що дозволяє уникнути виснажливих судових позовів", — впевнений він. 

Більш складним варіантом є виділення частки в натурі, що передбачає облаштування окремих комунікацій та власного входу. Проте експерт попереджає, що "на практиці реалізувати це вдається далеко не завжди", особливо коли йдеться про типові міські квартири. 

У ситуаціях, де технічно неможливо розмежувати стіни, юрист радить юридично закріпити порядок користування конкретними кімнатами. Такий підхід не змінює часток власності, але допомагає чітко розмежувати особистий простір кожного мешканця.

Це стає ефективним тимчасовим рішенням, яке знімає гостроту побутових суперечок і дозволяє співвласникам співіснувати без конфліктів.

Як повідомлялось, замість звичного поділу квадратних метрів при розлученні пари все частіше вирішують просто продати житло та розділити отриману суму. Такий варіант виглядає раціональним, проте з юридичної точки зору він приховує значно більше підводних каменів, ніж прямий розподіл майна.

Також ми розповідали, що коли розлучення супроводжується спільною іпотекою, емоції стають найгіршим порадником, адже тут потрібен лише тверезий фінансовий розрахунок. Поширена думка, ніби обов’язки перед банком стосуються лише того, чиє ім’я вказане в договорі, — це небезпечна ілюзія. У реальності боргові зобов’язання та право на житло переплетені значно сильніше, ніж здається на перший погляд.