Розкіш чи розрахунок — навіщо в сталінках робили високі стелі

Сталінка у Києві. Фото: Водник

В Україні сталінські будинки давно стали окремим архітектурним феноменом. Їх легко впізнати за масивними фасадами, продуманими плануваннями та вражаючою висотою стель, яка інколи перевищує 4 метри. І таке рішення не було випадковістю. 

Редакція Новини.LIVE розбиралась, чому у сталінках будували високі стелі.

Стелі як ознаку статусу

У період 1930-1950-х років держава формувала новий привілейований прошарок. 

"Саме для нього створювали житло, що мало підкреслювати успіх і престиж. Висота стелі стала одним із ключових елементів такого підходу", — зазначає експерт Олексій Саушкин.

Така висота стелі виконувала кілька важливих функцій:

  • створювала відчуття палацової просторовості;
  • демонструвала належність мешканця до елітної групи;
  • продовжувала архітектурні традиції імперського стилю.

Квартири з високими стелями автоматично вважались більш представницькими та комфортними. Саме тому сталінки обирали чиновники, військові та діячі культури.

Чому в сталінках багато світла

Практичні переваги були не менш відчутними. У часи, коли кондиціонування ще не існувало, архітектори покладалися на природні фізичні процеси.

Великі стелі забезпечували:

  • кращий температурний баланс у спекотний період;
  • можливість встановлювати широкі та високі вікна;
  • значне проникнення природного світла в приміщення.

Саме світло робило квартири теплішими взимку й приємнішими в повсякденному житті. Простір виглядав захищеним, але водночас відкритим.

Вентиляція з високими стелями

Будівельні норми того часу вимагали особливої уваги до повітрообміну. У багатьох квартирах працювали грубки або масивні димарі, що потребували достатнього простору.

Висота стелі допомагала уникати накопичення продуктів згоряння та покращувала природну вентиляцію.

Крім того, такі стелі дозволяли:

  • розміщувати декоративні люстри й ліпнину без перевантаження інтер’єру;
  • підтримувати стабільну циркуляцію повітря навіть у насичених меблями кімнатах;
  • забезпечувати кращу безпеку під час опалення приміщень.

Архітектори поєднали вимоги інженерії з естетичними та соціальними завданнями, отримавши житло, яке залишилося впізнаваним і цінним навіть сьогодні.

Як повідомлялось, сталінки та хрущовки належать до різних епох, але вони й досі залишаються домінуючими архітектурними елементами українських міст. Ці типи житла виникли з протилежними державними цілями — від демонстрації могутності до подолання гострої житлової кризи, але саме особливості їхнього планування визначають комфорт життя мешканців у сьогоденні.

Також ми розповідали, що більшість українців досі проживають у житлі радянської забудови, яке легко впізнати за стандартними фасадами та неяскравими сходовими прольотами