Таємниці будинків СРСР — чому у квартирах стелили паркет

У середині XX століття Радянський Союз мав значні лісові запаси, і деревина була одним із найдоступніших ресурсів. Її активно використовували у будівництві, а частина заготівлі здійснювалася робочою силою з мінімальними витратами для держави. 

Це робило паркет для радінських квартир економічно вигідним матеріалом, пише OBOZ.UA.

Синтетичні покриття тоді лише розвивалися, а їх якість була невисокою. Той самий ранній лінолеум мав різкий запах, слабку зносостійкість та неестетичний вигляд. Саме тому паркет здавався більш практичним рішенням.

Основні причини вибору паркету в той час:

• велика доступність деревини;
• низька якість синтетичних альтернатив;
• відсутність достатніх виробничих потужностей для масового лінолеуму.

Чому стелили паркет у хрущовках

З погляду будівельників існували й інші покриття, проте кожне мало недоліки:

• плитка — дорога, складна у виробництві, легко тріскалась;
• фарбована дошка — виглядала просто і сприймалася як сільський варіант;
• лінолеум — був дефіцитним і часто токсичним.

"На цьому фоні паркет ставав універсальним рішенням: дешевим, технічно доступним і привабливим зовні", — зазначає ЗМІ.

Стандартизований паркет у масовому будівництві

У часи масової забудови СРСР переходив до максимально технологічних рішень. Виробництво паркетних планок на деревообробних комбінатах було добре налагоджене, що давало змогу укладати підлоги швидко й без складних операцій.

Надалі з’явився щитовий паркет, який пришвидшив роботу ще більше. Готові щити заводського виробництва дозволяли укладати покриття за лічені години, що повністю відповідало темпам спорудження хрущовок.

Переваги стандартизованих рішень:

• масове виготовлення;
• простий монтаж;
• можливість закривати великі обсяги будівництва у стислий термін.

Чому паркет вважали ознакою кращого життя

Масове житлове будівництво мало ідеологічну складову. Сім’ї, які роками жили у бараках чи комуналках, отримували окреме житло, а паркет у ньому символізував підвищений рівень комфорту.

Навіть у маленьких квартирах він створював відчуття сучасності та "правильного міського життя".

Довговічність паркетної підлоги

Паркет був не лише доступним, а й практичним: його можна було неодноразово оновлювати. Циклювання давало змогу повернути підлозі майже новий вигляд, а строк служби збільшувався у кілька разів.

Зазвичай паркет витримував:

• 5-7 циклів оновлення;
• десятиліття експлуатації;
• мінімальні витрати на ремонт у порівнянні з плиткою чи лінолеумом.

Лише у 1980-х, коли хімічна промисловість нарешті розвинулася, масовий лінолеум почав витісняти традиційні дерев'яні покриття.

Як повідомлялось, невелике віконце між кухнею та ванною кімнатою у радянських квартирах часто оповите міфами, хоча його справжнє призначення є цілком прагматичним. Цей елемент був втіленням функціональності, що відповідала вимогам епохи масового житлового будівництва.

Також ми розповідали про сталінки — будинки, зведені в період з 1935 до початку 1960-х років. Ці міцні та якісно збудовані будівлі спочатку призначалися для еліти — партійних працівників, науковців та військовослужбовців.