Таємниці СРСР — чому будинки зводили саме на 9 поверхів

Навіщо у СРСР будували дев’ятиповерхівки і що визначило їх висоту
Панельний будинок на 9 поверхів. Фото: Alkafil

У 70-х роках радянські міста швидко росли, а попит на окреме житло продовжував збільшуватися. Хрущовки вичерпали свій потенціал, тому держава шукала нове рішення для ущільнення забудови без різкого здорожчання будівництва. Саме в цьому перехідному періоді й сформувався стандарт дев’яти поверхів, який став основним для СРСР. 

Цей вибір мав під собою не лише економічні мотиви, а й чіткі технічні норми, зазначає автор YouTube-каналу Max Romanchuk.

Реклама
Читайте також:

Коли почали будувати дев’ять поверхів

У 50-60-х роках пріоритетом залишалося швидке та масове зведення дешевих квартир. Згодом вимоги змінилися, і до 70-х постала потреба будувати вище. Дев’ятиповерхові серії дозволили збільшити кількість квартир на тій самій площі землі, не порушуючи встановлених стандартів.

У цей період діяли ключові обмеження:

  • після п’ятого поверху ліфт ставав обов’язковим;
  • після дев’ятого — потрібен був і пасажирський, і вантажний;
  • будівлі понад 28 метрів підпадали під інші пожежні вимоги.

Чому в СРСР не будували вище дев’яти поверхів

"Висота дев’ятиповерхівки трохи перевищувала 27 метрів, і це дозволяло уникнути другого ліфта та складних пожежних рішень", — пояснює Романчук.

Для держави це означало мільярди рублів економії. Тому дев’ятиповерхівки стали ідеальним балансом між щільністю забудови та мінімальними витратами.

Чому не будували десять поверхів

Проблеми починалися з інженерії. У будинках вище дев’яти поверхів:

  • газові плити ставити було неможливо — потрібні дорогі насосні станції;
  • переходили на електроплити, що вимагало посиленої проводки;
  • підстанції доводилося збільшувати, а це підвищувало собівартість;
  • потрібен був більш міцний ґрунт, що не всюди підходив.

"Ці будинки вимагали зовсім інших технічних рішень, і це різко збільшувало кошторис", — підтверджує Романчук.

Чи була причина у пожежних автосходах

Поширена версія про недостатню висоту автосходів виявилася міфом.

"Уже з 1966 року використовували 30-метрові автосходи, а в 70-х з’явилися механізовані на 32 метри", — підкреслює Романчук.

Отже, пожежна техніка не була обмежувальним фактором. А дев’ятиповерхівки стали результатом практичного балансу між будівельними витратами, технічними нормами та можливостями інфраструктури.

"Це рішення дало змогу забезпечити житлом мільйони людей і водночас уникнути надмірних витрат держави", — підсумував Романчук.

Як повідомлялось, сучасним мешканцям архітектурні рішення старих хрущовок часто здаються дивними, як-от наявність подвійних вхідних дверей. Це, однак, було практичне рішення, викликане необхідністю компенсувати недоліки теплотехніки раннього масового житлового будівництва та вимогами безпеки того часу.

Також ми розповідали, що в Україні сталінські будинки є унікальним архітектурним явищем, яке легко розпізнати завдяки їхнім масивним фасадам та продуманим плануванням. Однією з їхніх ключових особливостей є вражаюча висота стель, що часто перевищує чотири метри, і це рішення мало своє обґрунтування.

СРСР нерухомість житло Дизайн квартира
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама