Війна змінила архітектуру в Україні — тепер будують інакше

Війна кардинально змінила підходи до будівництва в Україні, зробивши зелені технології не просто трендом, а життєвою необхідністю. Якщо раніше енергоефективність вважалася дорогою забаганкою, то тепер вона стала основою для створення стійких об’єктів, здатних працювати навіть в умовах пошкодженої інфраструктури. 

Попит на екологічні рішення зростає, але шлях до їхнього масового впровадження все ще ускладнений економічними, освітніми та регуляторними бар’єрами, пише Property Times.

"Сьогодні ринок змінився. Теплові насоси чи сонячні станції стали базовим must have. Люди вже не просто рахують термін окупності, а думають, чи буде об’єкт енергетично незалежним у разі пошкоджень", — зазначає виконавча директорка iC consulenten Ukraine Олена Рибак.

Те, що колись вважалося бонусом для прогресивних забудовників, перетворилося на елемент безпеки та стійкості. Саме тому в Україні формується нова культура — культура енергоефективності, яка виходить за межі технічних характеристик.

Що включає поняття "зелене" будівництво

За словами Максима Заїки, керівника проєктів із зеленого будівництва DELTA Ukraine, українці часто плутають сталий розвиток лише з економією енергії.

"Зелене" будівництво — це комплексна система, що охоплює все: від збереження земельних ресурсів і чистоти повітря до здоров’я мешканців. Світові системи сертифікації — BREEAM, LEED, DGNB — оцінюють не лише енергоефективність, а й вплив на довкілля, використання матеріалів, рівень шуму, доступ до транспорту", — наголошує він.

Війна лише підсилила важливість цих стандартів: нові будівлі мають бути не просто економними, а й стійкими — до перебоїв, обстрілів, відключень. Так формується нове розуміння безпеки у сфері нерухомості.

Які бар’єри гальмують "зелене" відновлення

Попри очевидні переваги, перехід на "зелені" стандарти відбувається повільно. Експерти називають кілька причин — висока вартість технологій, брак фахівців та низька обізнаність споживачів.

"Основні виклики — це ціна і відсутність державної підтримки. Щоб просунути ідею, потрібно вести постійну комунікацію, пояснювати інвесторам, чому ці технології — не розкіш, а інвестиція в майбутнє", — наголошує керівник проєкту Greenville Ярослав Острий.

Водночас, як додає Заїка, без чітких регуляторних норм держава не зможе стимулювати ринок. 

"В Україні ще немає масового попиту на екологічність. Але вступ до ЄС передбачає запровадження європейських стандартів. Саме вони стануть каталізатором розвитку", — каже він.

Економіка життєвого циклу будівель

Більшість девелоперів все ще мислить категоріями короткої вигоди. 

"Те, що на старті збільшує витрати на 20-25%, у перспективі скорочує операційні витрати на 30-50%. Якщо дивитися на життєвий цикл будівлі у 50 років, економія стає очевидною. Але старі підходи не дають цього побачити", — пояснює Рибак.

Ще один бар’єр — кадровий. 

"Україні бракує кваліфікованих спеціалістів, які вміють проєктувати, встановлювати й обслуговувати нові системи. Це питання потрібно вирішувати стратегічно через освітні програми", — додає фахівциня.

Тарифна політика як фактор гальмування

Енергетичні перекоси теж сповільнюють перехід до "зелених" технологій. 

"Маємо теоретичну готовність ринку, але практичні бар’єри залишаються. Тариф на електроенергію зріс утричі, а газ залишається дешевим через субсидії. Це спотворює стимули до розвитку теплових насосів чи сонячних систем", — зазначає проєктний менеджер Standard One Іван Красюк.

Експерт прогнозує, що зі зростанням вартості газу попит на енергоощадні рішення зросте в рази. Тоді ринок сам диктуватиме перехід до сталих рішень, бо це буде не лише екологічно, а й економічно вигідно.

Україна на порозі нової архітектури майбутнього

Зелене будівництво в Україні пройшло шлях від "експерименту для обраних" до стратегічного напрямку відновлення. Після війни його значення лише зростатиме, адже воно відповідає двом ключовим потребам суспільства — енергетичній безпеці та економічній стабільності.

"Війна стала болючим, але потужним стимулом для розвитку стійких технологій. Ми не можемо повернутися до старої моделі. Настав час будувати так, щоб не боятися завтрашнього дня", — каже Рибак.

Як повідомлялось, пісок є ключовим ресурсом для сучасної промисловості, знаходячи застосування у виготовленні скла та електроніки. Однак, найбільше його значення полягає у будівництві, де видобутий пісок переважно використовується для виробництва бетону, що є основою міських і промислових споруд.

Також ми розповідали, що питання узаконення самовільного будівництва є вкрай важливим для багатьох власників нерухомості в Україні у 2025 році. Будівництво без відповідних дозвільних документів може призвести до значних неприємностей, включаючи накладення штрафів або навіть примусове знесення споруди.