Виселення з житла — що робити власнику, якщо співмешканець не виїжджає

Примусове проживання сторонньої особи в вашій квартирі — одна з найскладніших ситуацій для власника. Коли людина, яка втратила право користуватися житлом, відмовляється залишити приміщення, це порушує ваші права та створює постійний стрес. 

Причини бувають різні — від сімейних конфліктів до необачної довіри, повідомляє Новини.LIVE з посиланням на адвоката Александра Андрешкова. 

Головне, застерігає юрист, жодної самодіяльності. Як би не свербіли руки викинути валізи за двері або змінити замки, доки людина всередині — не робіть цього. 

В Україні закон захищає недоторканність житла навіть тих, хто перебуває там "на пташиних правах". Виставите силоміць — і самі опинитеся під кримінальною статтею або отримаєте зустрічний позов. Виселення працює виключно через суд (стаття 391 Цивільного кодексу).

Підстави для виселення через суд

Суд задовольнить позов, якщо ви доведете, що людина:

• втратила родинні зв’язки. Наприклад, ви розлучилися, а колишній чоловік чи дружина вперто не з’їжджають;
• псує майно. Якщо квартира перетворюється на руїну, а сусіди пишуть скарги на постійні гулянки чи потопи;
• використовує житло не за призначенням. Майстерня, склад, притон — усе це підстави для виселення;
• просто ігнорує ваші права. Якщо людина не власник і не має договору оренди, її перебування — це ваша добра воля, яку ви маєте право відкликати.

Права співмешканця

Правовий статус людини визначає складність виселення, наголошує адвокат. Якщо людина просто живе у вас — це одне. 

Якщо ж вона там зареєстрована, але не є власником, процес складніший. Вам доведеться спочатку визнати людину такою, що втратила право користування житлом. Найлегше це зробити, якщо довести, що особа не живе у квартирі понад 6 місяців без поважних причин.

Покроковий план дій при виселенні

1. Спроба "по-доброму". Надішліть офіційну письмову вимогу про звільнення житла рекомендованим листом з описом вкладення. Це ваш головний доказ у суді, що ви намагалися вирішити все мирно.
2. Фіксація порушень. Викликайте поліцію, якщо людина дебоширить. Складайте акти разом із представниками ОСББ чи сусідами про те, що особа проживає (або, навпаки, давно не з’являлася).
3. Позовна заява. Готуйте документи на право власності та йдіть до суду за місцем знаходження квартири.

Адковат наголошує, що навіть із рішенням суду на руках ви не можете вигнати людину самі. Це робота для державної виконавчої служби.

Що ще треба знати українцям

У наших реаліях спільна нерухомість часто стає причиною суперечок між родичами чи подружжям, особливо коли постає питання її продажу, розповів юрист Олег Козляк у коментарі журналістці Новини.LIVE Насті Рейн.

За його словами, правовий статус майна може бути частковим або сумісним, і ця різниця є фундаментальною для власників. 

"У спільній сумісній власності жоден із співвласників не може вважати конкретну частину майна своєю до моменту офіційного поділу", — підкреслює експерт.

Щоб не доводити справу до суду, найкраще зафіксувати частку кожного власника через нотаріально завірений договір. Козляк зазначає, що за наявності спільної часткової власності людина чітко розуміє свій обсяг прав, наприклад, володіючи рівно 1/2 об’єкта. Такий конструктивний підхід дозволяє швидко змінити статус майна та зберегти нерви всім учасникам процесу.

Як повідомлялось, чимало людей плекають ілюзію, ніби воєнний стан автоматично захищає від виселення, проте це не зовсім так. Попри те, що судові процеси стали складнішими та вимагають більшої уваги до обставин, право власності залишається непорушним і продовжує діяти.

Також ми розповідали, що через фінансову скруту чимало українців змушені позичати гроші, але справжні проблеми починаються разом із візитами колекторів. У такій ситуації боржників найбільше лякає ризик втратити дах над головою. Важливо розібратися, чи мають стягувачі реальні важелі, щоб відібрати вашу квартиру або будинок.