Навіть ремонт не врятує: в яких будинках часів СРСР найгірші вбиральні

Ванна кімната і туалет — одні з найчутливіших зон у квартирі, особливо в будинках радянської забудови. Покупці уважно дивляться на площу, розташування та стан комунікацій. Але раніше вибору фактично не було: люди отримували те, що будували за типовими проєктами. 

Саме тому різниця між сталінками і хрущовками відчувається найбільше саме в санвузлах, повідомляє Новини.LIVE з посиланням на портал RealExpert.

Які ванні кімнати у сталінках

Будинки сталінської епохи створювалися з претензією на велич та неокласичний лоск. Висока стеля під 4 метри та просторі кімнати обіцяли комфорт, але реальність часто була іншою і ситуація залежала від типу будинку. 

В елітних сталінках санвузли робили роздільними, ховаючи їх у глибині квартири поруч із кухнею. Проте у так званих робітничих сталінках ванна могла бути відсутня взагалі. Мешканці мали лише унітаз та умивальник, а для повноцінного миття були змушені щотижня відвідувати громадські лазні.

Також у частині будинків не було централізованої води чи опалення, що сьогодні вважається серйозним мінусом.

Які санвузли у хрущовках

Хрущовки створювалися як швидке і масове житло, тому головною метою була економія простору. Будинки зводили за два тижні, максимально економлячи простір. Саме тоді з’явилися знамениті суміщені санвузли, площа яких рідко перевищувала 4 квадрати. Часто встановлювали компактні або сидячі ванни.

Стелі нижчі, ніж у сталінках, а сам санвузол розташований ближче до входу. Це спрощувало будівництво, але знижувало комфорт. 

Ще одна характерна риса хрущовок — відсутність централізованої гарячої води. Проблему вирішували за допомогою газових колонок, які вішали або на крихітній кухні, або безпосередньо над ванною.

Де найгірші умови

Якщо порівнювати, найгірші умови зазвичай зустрічаються у двох випадках. Перший — старі робітничі сталінки без повноцінної ванної та комунікацій. Другий — типові хрущовки з критично малими і суміщеними санвузлами.

У сталінках проблеми більше пов’язані з застарілою інфраструктурою. У хрущовках — із фізичною нестачею місця, яку складно виправити навіть ремонтом.

Що ще треба знати українцям

Обираючи житло на вторинному ринку, варто фокусуватися на об’єктах, зведених не раніше ніж 10-15 років тому, наголосила оглядувачка ринку нерухомості Вікторія Берещак в ефірі День.LIVE. 

"Краще всього розглядати будинки до 15 років в експлуатації, оскільки саме цей термін є критичною межею для більшості систем", — каже вона. 

Після цієї відмітки технічний стан комунікацій часто починає стрімко погіршуватися, а витрати на їхнє підтримання стають фінансово невиправданими. 

"Інженерні комунікації будинку — це одне питання, інженерні комунікації району — це вже друге питання", — наголошує експертка, вказуючи на комплексність проблеми. 

Сучасне навантаження від побутової техніки, бойлерів та кондиціонерів просто виводить з ладу старі мережі, які не розраховувалися на таку потужність. Навіть ідеальний ремонт у квартирі не врятує, якщо магістральні труби району давно зношені. У результаті власники застарілого фонду стають заручниками постійних аварійних робіт та нестабільного водопостачання.

Як повідомляли Новини.LIVE, багато хто вважає перепланування хрущовки легким шляхом до сучасного інтер’єру, особливо коли йдеться про створення модної студії. Проте знесення перегородки між кухнею та кімнатою в таких будинках часто впирається в жорсткі законодавчі заборони. На практиці омріяний відкритий простір може виявитися технічно неможливим і юридично незаконним рішенням.

Також Новини.LIVE розповідали, що українці на вторинці дедалі частіше приглядаються до житла старого фонду, обираючи між просторими сталінками та бюджетними хрущовками. Попри спільну історію, ці сегменти демонструють зовсім різні цінові тренди, адже одні покупці шукають варіант під інвестицію, а інші — можливість якнайшвидше заїхати у власні стіни.