Приватизація землі — чи можна оформити без згоди сусідів

В Україні приватизація землі давно стала стандартним шляхом до повноправного володіння своєю ділянкою. Проте на практиці власники часто стикаються з опором з боку сусідів, які не бажають підписувати документи чи ставлять під сумнів межі. 

У земельному законодавстві немає вимоги про обов’язкову письмову згоду суміжних землекористувачів лише для факту приватизації, наголошують в компанії "Юридична опора". 

Підпис сусідів має значення в іншому процесі — коли встановлюються або уточнюються межі ділянки. 

"Саме встановлення або відновлення меж потребує участі сусідів, але не сама приватизація. За погодження меж відповідає землевпорядник, а не заявник", — кажуть юристи.

Тому підпис сусіда — це не дозвіл на приватизацію, а технічна частина обмірів. Якщо межі вже існують у кадастрі, а план підтверджений, відсутність підпису сусіда не може зупинити процес.

Як діяти, якщо сусіди не дають підпис

На практиці інколи трапляється активний супротив: сусіди пишуть скарги, погрожують блокувати процес або відмовляються спілкуватися. У таких випадках важливо діяти юридично коректно та без зайвих конфліктів.

Корисно зафіксувати спроби встановити контакт:

• письмове запрошення на погодження меж;
• повідомлення, направлене цінним листом;
• присутність землевпорядника під час вимірів;
• складений ним акт про відмову сусідів ставити підпис.

Після цього рішення все одно приймає орган місцевого самоврядування. І саме він може затвердити технічну документацію навіть без підпису сусідів, якщо межі не порушують їхнього користування.

Процес приватизації на практиці

Хоча сама згода сусідів не є визначальною, інші етапи залишаються незмінними. У звичайних умовах процедура включає:

• проведення геодезичних робіт та підготовку кадастрового плану;
• подання заяви на дозвіл для виготовлення технічної документації;
• розробку документації та присвоєння кадастрового номера;
• затвердження документації радою;
• реєстрацію права власності.

"Конфлікт із сусідом не є підставою для відмови у приватизації, якщо межі підтверджені та немає доказів їх порушення", — додають юристи.

Чи можна приватизувати землю під час воєнного стану

Варто врахувати тимчасові обмеження: на період воєнного стану Україна призупинила передачу земель державної та комунальної власності у приватні руки. Це зроблено, щоб уникнути втрати важливих ресурсів у нестабільних умовах. 

Проте у багатьох громад роботами над документацією дозволено займатися, навіть якщо фінальне рішення буде ухвалено пізніше.

Як повідомлялось, незважаючи на війну, багато українців продовжують обробляти городи, які юридично не оформлені як приватна власність. Це викликає особливу стурбованість і часті запитання щодо того, чи може бути вилучена така неприватизована земельна ділянка під час дії воєнного стану.

Також ми розповідали, що затримка з внесенням земельного податку неминуче призводить до виникнення податкового боргу, який ретельно відстежується державними органами. Після вручення податкового повідомлення, громадянам надається шістдесятиденний термін для повного розрахунку з цією сумою.