Зміни до договору оренди землі — коли реєстратор може відмовити

Коли мова заходить про перегляд умов оренди землі, конфлікти спалахують миттєво. Власники хочуть більшої плати, фермери — стабільності, а спадкоємці взагалі часто не розуміють, на чому вони стоять. Побутує міф, що договір — це вирок, і змінити його неможливо.

Це не так, але просто "потиснути руки" тут не спрацює, повідомляє Новини.LIVE з посиланням на юридичну компанію "Земельний фонд України".

Додаткова угода до договору оренди землі

Зазвичай переговори починаються, коли треба підняти орендну плату, продовжити термін або привести старі "папірці" у відповідність до сучасного законодавства. Але будь-які домовленості, не зафіксовані на папері, для закону не існують. Ви можете роками обіцяти один одному золоті гори, але юридичну силу має лише письмова додаткова угода.

Без цієї угоди ви не підете до реєстратора, а суд навіть не слухатиме ваші аргументи про "ми ж домовлялися". Більше того, якщо ваш основний договір ви завіряли у нотаріуса, то й допку (додаткову угоду) доведеться нести до нього ж. Це повноцінний юридичний документ, а не просто додаток до справи.

Ризики при внесенні змін до договору оренди землі

Найпоширеніша помилка — це коли сторони підписують документи, не читаючи власне оригінальний договір. А там часто "зашиті" такі умови пролонгації або зміни реквізитів, що будь-яка самодіяльність призводить до відмов у реєстрації або, що гірше, до багаторічних судів.

Ще одна пастка — шаблони з інтернету. Люди беруть перший ліпший зразок, не враховуючи специфіку своєї ділянки чи статусу підприємства. Одна крива фраза в пункті про розірвання — і ви заблоковані у відносинах з невигідним орендарем на роки.

Якщо інша сторона не хоче підписувати угоду

Якщо компромісу немає, змусити іншу сторону підписати зміни через суд — завдання із зірочкою. Це можливо лише у виняткових випадках.

Тому треба фіксувати кожен крок переговорів письмово, відправляйте офіційні листи з пропозиціями та готуйте документи так, щоб у суду не було зайвих питань.

Як повідомлялось, з 2022 року, українські землевласники та фермери живуть у нових реаліях через запровадження мінімального податкового зобов’язання. Суть проста: податок за гектар треба платити у будь-якому разі, незалежно від того, чи збираєте ви там врожай, чи земля просто стоїть облогом.

Також в Україні почастішали випадки, коли багаторічне право на землю анулюють через суд за ініціативи прокурорів. Власників просто ставлять перед фактом: ділянку нібито свого часу видали незаконно, оскільки вона виявилася частиною лісу або прибережної зони.