У радянських квартирах це було звично — дивна деталь ванної
У багатьох хрущовках і сталінках між кухнею та ванною можна побачити невелике внутрішнє віконце. Для сучасних мешканців воно часто виглядає дивно і незрозуміло, тому його або закладають, або намагаються переробити.
Насправді це рішення мало цілком логічне пояснення для свого часу, пише портал Homester.
Чи виконувало вікно функцію вентиляції
Багато хто думає, що це для провітрювання. Але гляньте на ці вікна — вони ж у більшості глухі. Там подвійне скло, яке навіть не відкривається. Тож про свіже повітря мова не йшла.
Також є байка про "аварійний вихід", але спробуйте уявити дорослу людину, яка в разі пожежі намагається пролізти в цю вузьку кватирку під стелею. Це радше сюжет для комедії, ніж реальний план порятунку.
Для чого насправді робили віконце між кухнею та ванною
Причин було кілька, і всі вони суто прагматичні:
- Боротьба з хворобами. У середині минулого століття туберкульоз був справжнім жахом. Лікарі знали: паличка Коха обожнює темні й вологі кути, а сонячне світло її вбиває. Оскільки у ванній завжди сиро, архітектори "прорубали" вікно, щоб туди потрапляв ультрафіолет з кухні.
- Економія світла та безпека. Раніше електромережі були слабкими, а вимкнення світла — звичною справою. Завдяки вікну у ванній ставало достатньо видно, щоб помити руки чи вмитися вдень, не клацаючи вимикачем.
- Газова безпека. У багатьох таких будинках стояли газові колонки. Якщо ставався витік газу і, не дай боже, вибух, кватирка мала спрацювати як "клапан" — вилетіти першою, щоб ударна хвиля не знесла тонку міжкімнатну перегородку.
Чи має сенс залишати вікно сьогодні
Зараз це вікно — просто "привіт із минулого". Якщо воно вам муляє око, сміливо закладайте. Але не поспішайте:
- якщо залишити скло, ванна здаватиметься просторішою (немає ефекту "коробки");
- можна замінити старе дерево на сучасні склоблоки — це виглядає стильно, дає м’яке світло і зберігає приватність;
- або ж просто зробіть на цьому місці нішу для шампунів з боку ванної — теж практично.
Зрештою, це вікно — крутий приклад того, як раніше намагалися витиснути максимум користі з кожного квадратного сантиметра.
Що ще варто знати українцям
Питання збереження тепла в оселях під час вимкнень електроенергії стало критично важливим для українців цієї зими. Як пояснив керівник команди будівельників Володимир Соловко у коментарі журналістці Новини.LIVE Насті Рейн, цегляні хрущовки з товщиною стін до 50 см демонструють дещо кращу витривалість, ніж панельні споруди.
"Бетон і панелі віддають тепло значно швидше, ніж цегла або моноліт. Через вікна може втрачатися до 30-40% тепла, а фасадне утеплення суттєво подовжує теплову інерцію будинку", — каже фахівець.
Втім, цей потенціал у хрущовках часто обнуляється через зношені комунікації та старі віконні рами.
Раніше ми розповідали, чому хрущовки будували саме на 5 поверхів. А також, де у Києві найбільше залишилось таких будинків.
Читайте Новини.LIVE!